Стрес і група крові

Для сьогоднішнього ділового світу хроніч-ний стрес давно став невід'ємним фактором повсякденного життя. А також головним дже-релом небезпек для здоров'я.

Досить сказати, що за деякими оцінками (між іншим, фахівців), до 90% всіх хвороб так чи інакше пов'язані зі стресом.

Наскільки справа виглядає серйозно, видно хоча б по тому, що недавно в журналі "Forbes" були опубліковані 10 заповідей успішних людей, які допома-гають їм боротися зі стресом.

Ось головні мішені хронічного стресу): мозок, шлунок і серце. Тому і зростає кількість серцево-судинних захворювань, інфарктів і інсультів, схильність до депресій, стійких порушень травлення і т. д. Якщо навіть такий відомий казус, як "ведмежа хвороба", виникає від разового викиду в кров гормонів стресу, то що вже говорити, якщо ці гормони отруюють печінку і шлунково-кишковий тракт постійно? Що в такому випадку стане з біоценозом кишечника, і куди це нас може завести?

Стресові гормони, особливо кортизол, - річ життєво важлива для нашого організму. У несподіваних ситуаціях, при короткочасному стресі, вони відкри-вають енергетичні депо і вивільняють додаткову енергію, необхідну для того, щоб впоратися з раптово виниклою небезпекою.

Однак все добре в міру, і зайвий кортизол шкідливий. Його постійне виділення викликає розщеплення м'язової тканини і відкладення жиру, збільшення кількості ліпідів, що циркулюють в крові, запалення тканин і вивільнення вільних радикалів. Все це і призводить до розвитку хвороб, передчасного старіння, ожиріння і мозкових дисфункцій. І навіть уповільнює ріст волосся і нігтів, погіршує їх стан.

Ось кілька ознак, за якими ви можете діагностувати у себе підвищений рівень кортизолу:

1. Порушення сну (важке засипання, неглибокий сон).

2. Проблеми із зайвою вагою (накопичення жиру на животі, труднощі з його скиданням, неконтрольоване почуття голоду, тяга до жирної їжі і солодкого).

3. Проблеми з травленням (можуть бути самими різними, викликаними і порушенням біоценозу кишечника, і підвищеним виробітком гістаміну - навіть харчова алергія).

4. Тривожність, депресія, напружений стан (якщо для вас це порожній звук, то ще не все втрачено. Про всяк випадок перевірте: якщо ви сутулитесь, то це ознака хронічної напруги. Перевірити це просто - станьте біля стінки і спробуйте притиснути до стіни обидва плеча. Якщо вам це не вдасться - воно саме і є).

5. Хронічні болі в нижній частині спини ("у попереку", як кажуть українці). Тут у палки два кінці - біль викликає стрес, а стрес підвищує чутливість мозку до болю. У результаті маємо хронічну стресову гормональну реакцію.

У всіх людей прояви стресу пов'язані з гормональними реакціями. Але ці реакції у різних людей можуть протікати по-різному. Це визначає і індивідуальну схильність до стресу, і наслідки хронічного стресового впливу, і стратегію (чи там тактику) боротьби зі стресом.

У чому причина такої індивідуальності? Так відразу і не скажеш, бо усіх нас виробляють не на конвеєрі, ... а самі знаєте, де. Але однозначно, що тип гормональних реакцій на стрес дуже сильно залежить від генетичного профілю, що визначається групою крові.

Одні вважають зв'язок групи крові зі здоров'ям не більше ніж модною теорією, інші по ній живуть, але спростувати результати більш ніж півсторічних дослід-жень не зміг ще ніхто. Та й не американські натуропати це вигадали. У японській культурі групи крові давно вже зайняли приблизно таке ж місце, як Зодіак в західному світі.

В Японії за групою крові визначають темперамент людини і риси його характеру, сумісність з майбутнім партнером при вступі в шлюб (не тільки з точки зору здорового потомства, а й в частині сімейної гармонії). Вже і на Заході багато компаній стали використовувати цей підхід для підбору співробітників.

(До речі, поряд з такими нетрадиційними методами, як фізіогноміка, френо-логія, графологія і астрологія. Не думайте, там сидять далеко не дебіли - хоча ці тести не є визначальними, їх застосовують зовсім не для того, щоб пожартувати над кандидатами!).

Так ось, так це чи ні, точно не скажу, але, за моїми даними, дослідження японських вчених з родини Номі (навіть можна сказати, династії), які послужили обґрунтуванням для широкого поширення цих поглядів в Японії, носили в основному статистичний характер. А ось зв'язок груп крові з типом метаболізму і гормональними реакціями вперше був чітко показаний Пітером Д'Адамо з уже американської "династії" лікарів-натуропатів.

Пітеру Д'Адамо вдалося не тільки розробити теорію харчування за групами крові, але також і показати їх зв'язок з генетичним типом людини, його способом життя і реакцією на стрес, і навіть зробити начерк історії виникнення різних груп крові в ході еволюції людської цивілізації.

Ну, історичними нарисами я вас мучити не стану, а по суті теорії Д'Адамо краще відішлю до розділу "Харчування по групі крові", де все це викладено досить компактно і в той же час системно; а от щодо того, як врахування своєї групи крові може допомогти впоратися зі "своїм" стресом, я спробую вам розповісти. Знову ж, по можливості, компактно.

Перехід на харчування по групі крові допомагає при лікуванні багатьох захворювань, і це не голослівне твердження, а встановлений факт. Дієтологи, які цим займаються, знають, що є такі захворювання, при яких найкраще відразу запропонувати пацієнтові "сісти" на дієту по групі крові і дві-три тижні подивитися, що з цього вийде.

До таких хвороб відносяться, зокрема, ожиріння, діабет, захворювання щитовидки і аутоімунні стани (алергія в тому числі). Для третьої групи крові (В), між іншим, можна виключити більшість проблем зі здоров'ям тільки переходом на "свою" дієту. Як писав О. Генрі, "крім малярії і нещасних випадків".

Із сивої давнини прийшов до нас вислів "Ти є те, що ти їси". Тепер уже й не визначиш, хто його прорік першим - Гіппократ, Сократ або взагалі який-небудь Лукулл. Але оскільки ми не людожери, то особливого сенсу в ньому не помічаємо, і харчуємося кожен по-своєму.

На жаль, наш організм влаштований не так, як у кролика, якому, крім капустяного листа, нічого і не потрібно. І особливо цим грішать забезпечені люди - ті, кому по кишені харчуватися добре. "Добре харчуватися" в даному випадку означає їсти те, що подобається, а не те, що корисно для організму. З точки зору групи крові це якраз найчастіше "не є добре вельми".

Однак, коли справа пахне керосином (в даному випадку, стресовим "капка-ном"), сядеш і на голодний пайок, а не тільки на "криваву" дієту, яка, до речі, "голодною" зовсім не є. На жаль, рекомендації журналу "Форбс" по боротьбі зі стресом вплив групи крові не враховують, тому розглянемо "стрес-характерис-тики" кожної групи крові та адресні рекомендації щодо зниження стресового впливу.

Отже, все групи відрізняються:

    - за станом гормональної сфери;
    - за станом імунітету;
    - за станом травного тракту.

Читати далі >>

1   [2]   [3]