|
Кожен знає, наприклад, що кальцій - основа будови кісток, так що його дефіцит неминуче веде до псування зубів, дефектів хребта, кульгавості, переломів та інших явних проявів. Дефіцит селену - штука більш хитра. Можна все життя прожити і його не відчути. Адже до чого потужний організм виявився у Єльцина - пропивши і прокуривши всі свої запаси селену, він помер тільки від п'ятого інфаркту, в 77 років.
Справа в тому, що роль - в основному захисна. Це найголовніший гвинтик антиоксидантних захисних механізмів нашого організму. У молекулу основного антиоксидантного ферменту - глутатіонпероксидази (ГПО) - входить чотири атоми селену. Якщо у вас немає селену, то немає і ГПО! Тому його роль особливо велика там, де є загроза від несприятливої екології, і для тих людей, які ведуть не самий здоровий спосіб життя.
Селен - це . Китайські вчені встановили, що при адекватному забезпеченні організму селеном сповільнюються процеси старіння і збільшується термін життя. А американці підрахували, що при дефіциті селену ймовірність інфаркту зростає у 7 разів!
Ось тільки 6 аргументів, які наводять вчені в обгрунтування необхідності селенізаціі:
- Селен зменшує ризик серцево-судинних захворювань.
Помітний ефект відзначається вже при прийомі від 30 до 50 мкг на добу, що набагато менше оптимальної добової дози.
- Селенізація знижує ймовірність онкологічних захворювань.
Американські вчені протягом 4,5 років спостерігали зниження захворюваності на рак у пацієнтів, в їжу яких додавалися дріжджі, збагачені селеном. Зниження захворюваності на рак легенів, товстої кишки і простати склало відповідно 46%, 58% і 64%. Однак для профілактики раку добова доза селену повинна бути не менше 200 мкг.
- Селен знешкоджує важкі метали.
- Селен необхідний для постійної пильності імунітету.
Важливість цього моменту неможливо переоцінити. Врешті-решт, на носі нова , та і за сучасними поглядами, більшість хвороб так чи інакше викликається , бактеріями або іншими . При достатньому вмісті селену в організмі захворюваність інфекційними і простудними хворобами нижче, і протікають вони легше.
- Селен зменшує схильність до алергічних захворювань.
Селен - прекрасний імуномодулятор, він приводить імунітет до норми: слабку імунну систему зміцнює, занадто активну заспокоює і запобігає її спробам атакувати клітини свого ж організму.
- При артриті селен зменшує ревматичні болі, за рахунок вироблення в організмі селенопротеінів, які знімають запалення.
Хто вкрав мій селен?
Можна назвати ще з десяток найважливіших резонів на користь вирішення проблеми селенодефіціту. Який, як не крути, все ж таки має місце в багатьох регіонах планети. Просто з тієї причини, що проблема дефіциту мікроелементів характерна для всіх територій, віддалених від світового океану. А в продукти харчування селен потрапляє з грунту, і перша причина його дефіциту - це низький вміст у грунті сільськогосподарських угідь.
Друга причина недостатнього вмісту селену в продуктах - це його низька біологічна доступність для рослин. Вона викликана застосуванням синтетичних добрив, які містять велику кількість сірки та фосфору, що блокують поглинання селену рослинами з грунту.
Третя причина - це закислення грунту, що також є наслідком інтенсивного землеробства. Через це селен переходить в важкорозчинні сполуки, які погано засвоюються раслинами.
По-четверте, при технологічній переробці продуктів дефіцит селену в них посилюється. Наприклад, у зернових селен міститься в основному в зародках, які видаляються разом з висівками. І хоча нам потрібні лише "сліди" селену, проте чим ретельніше обробляється грунт, чим більш досконалу кулінарну обробку проходять продукти, тим менше ми отримуємо цього елементу.
І, нарешті, п'ятий, більш суб'єктивний чинник - це те, що ми робимо самі, щоб знизити вміст селену в своїх організмах. Адже найнебезпечнішим ворогом селену є вуглеводи - ті самі, які містяться в тістечках, солодких пиріжках і печиві. Присутність вуглеводів блокує засвоєння селену з їжі, так що ми самі можемо повністю знищити свій селен.
Горілочка теж сприяє. Один з російських чиновників, відповідаючи на питання про селенізацію, заявив: "Ми можемо з вами зробити селенізацію, але стільки, скільки п'ють в Росії, - жоден селен не витримає". Чистка мундира, звичайно, але й по суті він був багато в чому правий.
Середнє споживання селену в світі складає 70-80% від необхідної кількості, і навіть такий відносно неглибокий дефіцит за тривалий час призводить до негативних наслідків - перш за все до хронічних запальних захворювань та розвитку пухлинних процесів.
Однак є особливо несприятливі регіони, де вміст селену в грунті особливо низький.
Територія країн СНД, у тому числі і Росії, віднесена до категорії селено-дефіцитних. Причому в деяких регіонах природний дефіцит селену посилюється також підвищеною токсичністю навколишнього середовища (Челябінська, Сверд-ловська, Кемеровська області, Алтайський край).
Дефіцит селену відзначається практично по всій території Росії. За даними Інституту харчування РАМН (2000 р), найбільш глибокий дефіцит спостеріга-ється в Свердловській, Челябінській, Тюменській, Новосибірській, Іркутській, Читинській, Магаданській, Амурській областях, Красноярському, Хабаровському, Приморському краях, Саха-Якутії, Комі, Марійській республіці, Карелії, Санкт-Петербурзькій області, Верхньому Поволжі, Ярославській області, Удмуртії і Забайкаллі.
У цих регіонах добовий харчовий раціон людини містить селену 30-60 мкг, тоді як фізіологічна потреба становить близько 100 мкг. А американські дослідники вважають, що добовий харчовий раціон людини має містити 180-220 мкг селену.
У північних регіонах низький рівень селену в грунті сусідить з дефіцитом йоду, а також кальцію, магнію і калію у воді - в Санкт-Петербурзькій, Новгородській, Псковській, Архангельській, Мурманській областях, Карелії, країнах Балтії.
За даними РАМН, явний дефіцит селену має більше 50% жителів Росії. У екологічно неблагополучних районах його глибина доходить до 95-100%. У Східному Сибіру і Забайкаллі вміст селену в організмі людей в 2 рази нижче норми. У Москві помірний дефіцит селену був виявлений у 80% жінок репродуктивного віку, у 33% дітей і 38% чоловіків старше 30 років.
Україна і Білорусь - континентальні держави, тому теж дефіцитні по селену. Найбільший дефіцит селену в Україні відзначено у Волинській, Сумській і Київській областях. Щоправда, українців може врятувати національний продукт - сало з часником. Така комбінація відрізняється високим вмістом селену, правда, і холестерину теж. Та ще й ароматець!
|