Фітоестрогени

Що таке фітоестрогени?
     Застосування фітоестрогенів
     Що ми очікуємо від фітоестрогенів?

Чому вони так діють?
     Фітоестрогени в продуктах
     Біодобавки та косметика

Кінець минулого століття ознаменувався важливими відкриттями в галузі науки про харчування. Ми дізналися про роль в нашому житті таких речовин, як антиоксиданти, флаво-ноїди і фітонциди, про дію яких досі відомо дуже небагато.

Але найбільш обговорюваним предметом стали фітоестрогени - група речовин, яку вченим вдалося виділити з рослин в останні роки.

Речовинами, структура яких схожа з будовою жіночих статевих гормонів, відразу зацікавилися ендокринологи. І не дарма - виявилося, що фітоестрогени здатні створювати цілий ряд ефектів на метаболізм людського організму.

Одного часу вважалося, що фітоестрогени - це рослинні гормони, які регулюють фази росту і дозрівання рослин. Однак виявилося, що в рослинах ці речовини відіграють зовсім іншу роль, так що фітоестрогени і фітогормони - це різні речовини.

Перша група фітоестрогенів була відкрита ще в 1926 році, але довгий час про їх дію на людський організм не було нічого відомо. До цієї групи відносяться стерини, які входять до складу рослинних жирів і за своєю хімічною структурою нагадують жіночі статеві гормони. Стероїдні гормони у людини і стероїдні фітоестрогени у рослин утворюються з однієї і тієї ж речовини - сквалену, - проте шляхи їх синтезу відрізняються.

Тим не менш, завдяки подібності структури, фітоестрогени, як вважають багато дослідників, можуть взаємодіяти з тими ж клітинними рецепторами в організмі людини, що і естрогени - естрол, естрадіол та інші. Цим і поясню-ється здатність фітоестрогенів виконувати ряд функцій статевих гормонів, що відкриває відмінні можливості для їх використання у гормонозамісній терапії при різних дисфункціях жіночої статевої сфери.

Особливо це важливо тому, що, на відміну від "тваринних" гормонів, фітоестрогени не стимулюють, а пригнічують ріст пухлин у залізистих тканинах. Тому в перспективі можливе їх застосування в лікуванні таких захворювань, як рак молочної та щитовидної залоз, а також аденома простати у чоловіків.

Пізніше було відкрито ще одну групу фітоестрогенів - поліфеноли. Виявилося, що фенольні сполуки, такі як флавони, ізофлавони, халкони та інші, також виявляють естрогенні властивості. Їх молекулярна структура дуже схожа на структуру 17-бета-естрадіолу, тому вони можуть приєднуватися до відповідних рецепторів.

З відкриттям естрогеноподібної дії фітоестрогенів, багато лікарів стали використовувати їх в якості альтернативи стандартним ін'єкційним гормонам. Таке рішення було покликане забезпечити більшу безпеку пацієнткам.

По-перше, фітоестрогени, які за своєю природою не є гормонами, не пригнічують синтез власних естрогенів у жінок, як гормони, отримані з тканин тварин (не викликають синдрому звикання). По-друге, як уже було сказано, на відміну від людських естрогенів, вони не стимулюють ріст пухлин.

Фітоестрогени можуть застосовуватися в тих же випадках, в яких раніше використовувалися препарати групи естрадіолу:

• при клімаксі;
• при дисфункціях яєчників;
• при ендометріозі і віковому вагініті у складі комплексної терапії;
• при мастопатії;
• при лабільності артеріального тиску;
• для профілактики остеопорозу.

Слід, однак, враховувати, що фітоестрогени, як і багато інших біологічно активних речовин, поки що вивчені недостатньо. Не встановлено, зокрема, які можуть бути побічні ефекти і віддалені наслідки їх застосування. Невідомо, як впливає їх передозування і значне скупчення в організмі. Вчені також не можуть назвати оптимальне дозування фітоестрогенів в тих чи інших випадках. Всі ці питання ще чекають своїх дослідників.

Істотним імпульсом для нового етапу міжгалузевого вивчення фітоестрогенів став той факт, що у жінок в азіатських країнах, а особливо в Японії, відзначається низька захворюваність раком матки, ендометрію, товстого кишечника і кардіоваскулярних ускладнень.

У японських жінок відзначається і менш важке протікання менопаузи, ніж в жіночій популяції європейських країн. До цього слід ще додати і більшу середню тривалість життя чоловіків і жінок, в першу чергу, в Японії, але також і в інших азіатських країнах.

При розгляді причин цих явищ на перший план виходять основні стереотипи харчування, які характеризуються низьким споживанням жирів, багатим вмістом волокон в їжі, питтям зеленого чаю, переважно рослинним харчуванням з високим споживанням сої.

Соя містить значну кількість фітоестрогенів. Фітоестрогени виявлені також і в багатьох інших рослинних продуктах - зернових, ягодах і т.п., - серед натураль-них рослинних речовин зі структурою або функцією, подібною 17-бета-естрадіолу, однак найвища концентрація активних фітоестрогенів (генистеїн, дайджин, гліцетин) міститься в основному в сої. Фітоестрогени з рослинної їжі надходять в організм через травну систему, причому ключову роль серед діючих метаболітів грає кишкова мікрофлора.

Фітоестрогенам приписують багато важливих для організму властивостей, таких як інгібування розмноження і росту мікроорганізмів, інгібування проліферації пухлинних клітин, а також протизапальну дію. Перш за все, вони впливають на продукцію та активність ендогенних стероїдних гормонів (естрадіол, тестостерон), виробіток інсуліну, пов'язують і інактивують токсичні кисневі радикали.

Багатий вміст фітоестрогенів в їжі впливає і на багато клінічних випадків. У жінок в Азії, а особливо в Японії, під час менопаузи спостерігається менше проблем зі здоров'ям (припливи, потіння, порушення сну тощо) в порівнянні з жінками в Європі, Канаді та США. Подібні відмінності є також відносно остеопорозу і переломів шийки стегна. У японських жінок рівень захворювання остеопорозом дуже низький.

Клінічні спостереження та експериментальні дослідження підтвердили, що фітоестрогени мають і протиракову дію, що пов'язано і з низьким рівнем захворювання на рак шийки матки, ендометрію, простати і товстого кишечника у жителів азіатських країн. Таке ж явище спостерігається і у переселенців в США і Канаду. Якщо вони зберігали традиційний азіатський стиль харчування, прояви раку траплялися рідше. При переході на інший спосіб харчування починали частіше проявлятися пухлини.

Фітоестрогени інгібують і проліферацію, а також остаточну диференціацію лейкемічних клітин, за що відповідають в основному генистеїн і дайджин.

Дія фітоестрогенів при профілактиці кардіоваскулярних захворювань вивчено багатьма дослідниками. Фітоестрогени знижують рівні холестерину і тригліцеридів, редукують кількість ЛПНЩ-холестерину, внаслідок стимуляції рецепторів ЛПНЩ у печінці. Вони також скорочують кількість вільних радикалів і запобігають окисленню ЛПНЩ-холестерину.

Проблематика фітоестрогенів та раціональне обгрунтування харчування людини входить в програму досліджень багатьох ендокринологічних проблем; йдеться про область, яка могла б допомогти пояснити розвиток деяких, головним чином, пухлинних, захворювань і знайти можливості ефективної профілактики, а також допомогти відновити гормональний баланс в організмі і повернути жінку до повноцінного життя.

Читати далі >>

1   [2]