|
З причинами, що викликають гірсутизм, медики остаточно ще не розібралися. Відомо, що поява зайвого волосся пов'язана з надлишковою продукцією чоловічих гормонів (андрогенів) в жіночому організмі, зазвичай в яєчниках або в корі надниркових залоз. Але не всі форми гірсутизму пов'язані з ендокринною патологією, наприклад, такі як:
- конституціональний (сімейний, генетичний) гірсутизм, пов'язаний зі спадковістю. До генетичної формі гірсутизму відноситься надлишковий ріст волосся у жінок в деяких етнічних групах (у країнах Сходу і Середземномор'я). Деяке збільшення росту волосся на обличчі у жінок в період менопаузи, пов'язане з гормональними зрушеннями, теж розглядається як варіант норми;
- екзогенний гірсутизм - поява зайвого волосся, викликана прийомом лікарських засобів (стероїдних гормонів, глюкокортикоїдів, протизаплідних засобів, деяких серцевих препаратів та антибіотиків). Наприклад, небезпечний в цьому відношенні тривалий прийом міноксидилу, циклоспорину, кортизолу, гідрокортизону, діазоксиду, стрептоміцину, інтерферону, ацетазоламіду;
- ідіопатичний гірсутизм. Це той випадок, коли ендокринної патології не виявлено і виключена ймовірність екзогенної і конституціональної форм. Коротше кажучи, причина захворювання не встановлена. Можливими причинами росту зайвого волосся тут можуть бути підвищена чутливість волосяних цибулин до андрогенів, збільшена кількість рецепторів чоловічого гормону в шкірі, підвищена активність ферменту, відповідального за перехід тестостерону в дигідротестостерон (активну фракцію).
Втім, всі ці форми так чи інакше належать до ендокринної сфери, хоча і не завжди носять патологічний характер. Недарма статистика об'єднує разом полікістоз яєчників і ідіопатичний гірсутизм - за статистичними даними, на них припадає близько 90 відсотків усіх захворювань гірсутизмом.
Сюди ж слід віднести і стресові фактори, оскільки поява зайвого волосся на тілі жінок може бути також спровокована хронічним стресом і виснажливими голодуваннями. І все одно ці фактори діють опосередковано, через порушення ендокринного балансу. А в цілому гірсутизм є маркером підвищеної продукції андрогенів у жінок (гіперандрогенії).
Саме тому, перед тим як призначити лікування, вам запропонують пройти тестування на вміст тестостерону, ДГЕА-с та інших гомонів в сироватці крові, в тому числі андростендіону, який, кажуть, у жінок більш охоче переходить в активну форму, ніж тестостерон. І це правильно. Але буде неправильно обмежитися тільки аналізами гормонального фону.
Адже часто гірсутизм буває обумовлений захворюванням яєчників, при якому підвищується секреція андрогенів (полікістоз, пухлини та їх метастази в яєчники). Найбільш частою причиною надлишкової продукції андрогенів є полікістоз яєчників.
А тепер дивіться: за даними А.Г. Рєзнікова, члена-кореспондента АМН України, полікістоз яєчників визначався у 92% жінок з гірсутизмом. А підвищений рівень андрогенів в крові - тільки у 50%. Так що часто при гіперандрогенії у жінок рівень андрогенів в крові відповідає нормі. Парадокс?
Ніякого парадоксу! Гіперандрогенія - це не тільки надлишкова продукція тестостерону та інших андрогенів яєчниками і наднирниками, але також і посилене перетворення андрогенів в більш активні форми безпосередньо в тканинах (наприклад, у шкірі тестостерон перетворюється в дигідротестостерон (ДГТ). Якщо ви маєте уявлення про хімічну кінетику, то зрозумієте, що навіть при підвищеній виробітці андрогенів їх прискорене відсмоктування в шкірні рецептори (ті ж волосяні фолікули) може призвести до того, що вміст гормонів в крові залишиться в межах норми.
Однозначно підвищений рівень андрогенів в крові спостерігається переважно у випадку андрогенпродукуючих пухлин яєчників (при лютеомі, текомі).
Причиною росту зайвого волосся можуть бути також захворювання надниркових залоз (посилення функції їхньої кори, доброякісні та злоякісні пухлини), та інші ендокринні порушення, переважно в роботі щитовидної залози. І тут теж обмеження одним тільки лабораторним тестом на вміст гормонів може зіграти з лікарем (а отже, і з пацієнткою) злий жарт.
На думку А.Г. Рєзнікова, плутанина з тестами викликана тим, що багато фахівців помилково ототожнюють поняття "гіперандрогенія" з гіперандрогене-мією - підвищенням рівня андрогенів в крові. З цієї причини пацієнткам при наявності гіперандрогенії, яка не супроводжується підвищеним рівнем андрогенів в крові, часто не призначається вчасно необхідне лікування, в результаті чого прояви гіперандрогенії у них прогресують і стан погіршується.
А я додам ще, що, по-перше, якщо взяти цифри, які наводить Резніков, то виходить, що таке відбувається як би не з кожною другою пацієнткою (92% і 50%!), І, по-друге, який рівень у Резнікова і який у ендокринолога міської поліклініки? Хоча фахівець повинен читати не тільки вузівські підручники.
Раніше я дивувався, чому на сайтах, присвячених лікуванню гірсутизму, часто пишуть, що за правильної терапії прогноз завжди сприятливий, і в той же час на форумах жінки криком кричать, що лікування їм не допомогло? А тепер розумію: так то при правильній...
І зрозумілою стає статистика, яку наводить Резніков, за частотою діагнозів серед жінок з гірсутизмом: полікістоз яєчників - 40%, ідіопатичний гірсутизм - 50%! По суті, діагноз "ідіопатичний гірсутизм" означає, що доктор вам написав: "А хрін його знає, чому у вас зайве волосся!" А раз лікувати збираються невідомо що, то й лікування буде невідомо яке.
|