|
Фахівці вважають, що це пов'язано з японським стилем харчування, при якому основне місце в їхньому меню займають рослинні продукти, багаті антиоксидантами, і дари моря, що містять йод і ненасичені жирні кислоти Омега-3.
Японія також займає перше місце в світі по вживанню біодобавок - тобто, тих же натуральних антиоксидантів і незамінних для життя поживних речовин, тільки в концентрованому вигляді. Програма оздоровлення нації, прийнята японським урядом після Хіросіми, передбачала відкриття масштабного виробництва дієтичних добавок з активними натуральними речовинами. В результаті, за опублікованими даними, в даний час в Японії біодобавки вживає 90% населення.
Наскільки праві ті, хто пов'язує японський феномен довгожительства з вживанням біодобавок, ми з вами будемо мати можливість оцінити протягом наступних 10 років, коли проявляться віддалені наслідки аварії на АЕС "Фукусіма-1". Фукусіма, звичайно, не Хіросіма, але за розрахунками вчених, у самій Японії, за рахунок радіоактивних викидів з аварійних реакторів, очікується небувалий сплеск онкологічних захворювань.
Експерти підрахували, що з трьох мільйонів чоловік, які проживають в радіусі 100 км від АЕС, смертельне захворювання вразить близько 200 тисяч. А серед проживаючих в радіусі від 100 до 200 км семи мільйонів прогнозується ще 220 тис. випадків захворювання. Разом півмільйона з 128 мільйонів населення Японії - це тільки прямі наслідки аварії, які проявляться в найближчі рік-два. Віддалені ж наслідки впливу радіації пов'язані зі зростанням числа загальносоматичних захворювань, які знижують функціональні можливості організму і зменшують тривалість життя.
Правда, ми з вами теж не зможемо залишитися сторонніми спостерігачами, тому що ситуація на "Фукусімі", за оцінками вчених і оглядачів, крутіша за Чорнобиль. Хоча японський уряд цього не визнає. Проте витоки з аварійних реакторів заражають океан, не кажучи вже про скидання 10 тонн радіоактивної води в квітні місяці.
До теперішнього часу в океан вже спущено також 11,5 тисяч тонн низькорадіоактивної води, для того щоб звільнити резервуари для води з надвисоким рівнем радіації. У результаті зараз природний радіоактивний фон тихоокеанської води біля узбережжя Японії багаторазово перевищено.
Наскільки це загрожуватиме здоров'ю людей, і як швидко океан зможе очиститися, сказати поки важко. Але так як практично всі викинуті в атмосферу радіоактивні забруднення рано чи пізно опиняться у водах океану (чи то з радіоактивного сліду, чи то з річкових виносів), то зараження морських продуктів, я думаю, найсильніше може позначитися на здоров'ї всього людства.
Як повідомив доктор біологічних наук Володимир Раков з Тихоокеанського Океанологічного Інституту РАН, сліди атомних бомбардувань Хіросіми і Нагасакі досі виявляються вченими в раковинах молюсків, виловлених практично в будь-якій точці Світового океану. А також атомних випробувань в Тихому океані в 50-60-ті роки минулого століття. Так що від віддалених наслідків катастрофи на Фукусімі нам з вами нікуди не дітися.
Є ще питання розповсюдження продуктів розпаду через атмосферу. На http://www.metronews.ru/japan/map3/ є цікава карта, яка показує поширення радіації з 23 по 29 березня. На цій карті видно, як радіоактивний шлейф несеться в океан, і експерти розрахували, що хмара тільки краєчком зачепить територію США. На підставі чого ВООЗ заявила, що іншим країнам зараження не загрожує.
Однак життя постійно вносить свої корективи. По-перше, тим, що вітер має властивість змінювати напрямок, а по-друге, повторними підземними поштовхами і тим, що виниклу в реакторах пожежу гасили морською водою, випаровування якої теж потрапили в атмосферу. В результаті ситуація змінювалася непередбачено, як і напрямок руху радіоактивної хмари.
Вже 2 квітня радіоактивна хмара накрила майже всю територію США, причому найбільше дісталося західним штатам. 8 квітня на території Китаю в листі шпинату були виявлені малі кількості радіоактивного ізотопу йоду-131. Потім надійшли повідомлення з Швеції та Ісландії, а вразливі італійці кинулися скуповувати в аптеках йодовмісні препарати. І так далі, аж до прогнозів щодо Туреччини.
Зараз ситуація, мабуть, стабілізувалася - принаймні, після 15 квітня небезпека зараження в Інтернет-ресурсах перестала обіграватися. Тим більше що уряди низки європейських країн постаралися заспокоїти своє населення, запевнивши його в тому, що радіоактивна хмара не містить небезпечних для здоров'я кількостей радіоактивних речовин.
І, безсумнівно, так воно і є. Якщо не згадувати про ту соломинку, яка переламала хребет верблюдові. Що стосується радіоактивного йоду, то його період напіврозпаду становить всього 8 днів, тобто, якщо ви живете на протилежному боці земної кулі, його можна практично не лякатися.
Але, крім йоду-131, при аваріях на АЕС та атомних вибухах завжди виділяються також радіоактивні ізотопи цезій-137 і стронцій-90. Ці речовини здатні заражати місцевість на довгий термін (28-33 роки). І виходить, що японські ізотопи додаються до чорнобильських, які ще не розпалися.
А де гарантія, що через рік не жахне де-небудь ще? Тому що, якщо сьогодні у світі налічується близько 440 АЕС, то, за прогнозом МАГАТЕ, до 2030 року їх буде більше 600. І як тільки істерія навколо аварії на Фукусімі пройде, будівництво АЕС буде продовжуватися.
Між іншим, вперше пошкодження АЕС підземним поштовхом сталося ще в 1977 році, коли землетрус у Румунії викликав аварію на болгарській атомній станції "Козлодуй", на щастя, незначну. До речі, в нинішньому році нас теж лякали активізацією сейсмічної області Вранча в Румунії. Поки обійшлося, але жити неподалік від АЕС, що стоїть у сейсмічній зоні, стало якось незатишно. На щастя, всі українські АЕС у цьому плані вважаються безпечними. Не те, що в інших країнах.
У Китаї, де землетруси відбуваються значно частіше, вже є 13 діючих АЕС і ще 25 будуються. В Індії будується найбільша в світі АЕС потужністю 9900 мегават, і теж в сейсмічній зоні; Туреччина збирається будувати АЕС в Аккую, в 25 км від сейсмонебезпечної зони. В Ірані, Угорщини, Вірменії та на західному узбережжі США теж є атомні станції, розташовані в небезпечних зонах.
На жаль, це характерна особливість АЕС - їх тяжіння до сейсмічних зон, і нікуди від цього не дітися. Справа в тому, що для охолодження реакторів потрібні цілі океани води, тому атомні станції, розташовані далеко від моря, завдають серйозної шкоди місцевим прісноводним ресурсам, а значить, рослинному світу і рибам. З цієї причини в країнах, що мають вихід до моря, намагаються знайти для АЕС відповідні майданчики на узбережжі.
Однак що таке узбережжя океанів і навіть внутрішніх морів, як не межі тектонічних розломів, в яких, як правило, і зосереджені зони підвищеної сейсмічності та вулканічної активності? Звідси і підвищена небезпека для АЕС землетрусів і цунамі.
Можна вірити, можна не вірити в прийдешній кінець світу в 2012 році, але, принаймні, якісь катаклізми, пов'язані зі спалахом на Сонці, передбачаються досить чітко. У тому числі і посилення сейсмічної активності.
Не знаю, які заходи прийме в цей раз японський уряд, але, принаймні, вже наявний японський досвід підказує, що потрібно робити, щоб захиститися від наслідків як уже доконаних, так і можливих у майбутньому ядерних катаклізмів: приймати антиоксиданти і не допускати мінералодефіциту, у тому числі . Причому не тільки за рахунок морепродуктів, які самі по собі можуть містити підвищену кількість радіонуклідів.
Застереження: не зрозумійте мене неправильно - я не забороняю вам їсти морську рибу. Інакше мені довелося б виступати також і проти будь-яких інших натуральних продуктів, тому що екологічно абсолютно чистих зон на Землі вже не залишилося. Але слід разом з отрутою приймати і протиотруту - ті самі біодобавки, в яких концентрація корисних речовин багаторазово перевищує частку неминучих забруднень.
Про це, до речі, я писав і в статті про пестициди і нітрати: користь від вживання в їжу овочів і фруктів набагато перевищує шкоду слідів хімії, що в них містяться. Якщо, звичайно, знати міру і дотримуватися найпростіших правил обробки. Це встановлений факт, підтверджений висновками Європейської комісії. |