|
Вітамін С також може посилювати опірність організму до вірусів і бактерій, так як він відіграє важливу роль у процесі засвоєння заліза, а залізо необхідне для захисної функції організму.
Менш відомим фактом є те, що вітамін С бере участь у формуванні допаміну, знижений рівень якого може спровокувати розвиток депресивних станів. Тому адекватний прийом вітаміну С сприятливо впливає на нервову систему і знижує ризик появи занепадницького настрою.
Повна відсутність вітаміну С в шкірі, окісті, суглобах і внутрішніх органах (тобто C-авітаміноз) викликає кровотечі, гематурію, порушення формування кісток і м'язову слабкість, а також інтенсивний розвиток інфекційних процесів, що може призвести до летального результату. Це все ознаки цинги - хвороби, яка була в минули часи бичем моряків та полярних дослідників.
На щастя, в наші часи, авітамінози зустрічаються рідко, проте гіповітамінози, тобто вітамінодефіцитні стани, стають надалі поширенішими, тим більше що вони часто проходять повз увагу не тільки самої людини, але й лікарів.
Відносний дефіцит вітаміну С також дає підстави для занепокоєння. Наслідки нестачі вітаміну С для організму є надто важкими. По-перше, це великий ризик ракового переродження клітин через поширення вільнорадикальних реакцій в результаті несприятливого впливу на нас навколишнього середовища.
Коли виникає нестача вітаміну С, ланцюгова реакція вільних радикалів, що прокотилася внаслідок цього по "водних системах" організму (міжклітинній рідині, клітинній плазмі), переноситься на генний матеріал (гени, білки ДНК), і, сприяючи його деградації, викликає мутацію клітин, яка призводить до раку.
По-друге, зниження здатності організму протистояти стресовим ситуаціям, вельми характерним для сучасного життя, викликає захворювання нервової, імунної та кровоносної систем, які на сьогоднішній день набули розмірів епідемії. В цілому здатність організму витримувати стрес обумовлена виробітком гормону кортизолу корою наднирників. Однак для його синтезу необхідний вітамін С.
В результаті недостатнього надходження вітаміну С його наявні резерви будуть використані на першочергові і "більш важливі" процеси, а необхідна кількість гормону при цьому не буде випродукована; таким чином, організм не зможе адаптуватися до зовнішніх обставин (холоду, спеки, голоду, поранення, втечі, боротьби та ін.), його ресурси вичерпаються, і незабаром він здасться.
Наукою було доведено, що нестача вітаміну С - не єдина причина станів і про-цесів, описаних вище: вони є також наслідком дефіциту або ж повної відсутності в нашому тілі речовин, які повинні взаємодіяти з аскорбіновою кислотою, тобто власне вітаміном С. Серед подібних допоміжних речовин, які ми отримуємо з їжею, найважливішими по відношенню до вітаміну С є біофлавоноїди (флавон-глікозиди).
Розглянемо найбільш характерний приклад цієї взаємодії: як перший, так і другі вирізняються вираженою антиоксидантною дією, завдяки чому захищають одне одного від окислювальних процесів, які в іншому випадку привели б до втрати ефективності їхніх функцій. Поряд з цим, флавоноїди здійснюють і іншу важливу фізіологічну дію, що була виявлена видатним угорським біохіміком Альбертом Сент-Дьорді при відкритті та вивченні їм вітаміну С.
Учений з'ясував, що проникність капілярів, яка обумовлена дією хворобо-творних мікроорганізмів, не може бути усунена шляхом вживання однієї лише аскорбінової кислоти - для цього необхідні й інші речовини, а саме флавон-глікозиди. У 1936 році він відділив одну з них і назвав її вітаміном, що регулює проникність судин (вітаміном Р).
У разі, якщо піддослідним тваринам призначали режим харчування, що приводив до Р-авітамінозу, їх шкіра тріскалася і кровоточила незалежно від наявності в їжі вітаміну С. Також було встановлено, що вітамін Р позитивним чином впливає на рівень кальцію в крові, посилює згортання крові і знижує проникність клітин.
Зміцнення стінок кровоносних судин перешкоджає викиду білка і запальної сироватки в тканини, зменшуючи таким чином бурхливий розвиток запальних та алергічних процесів.
Літні люди часто страждають від хронічної венозної недостатності і виразок на ногах, що виникають у зв'язку з нею. При цьому, в результаті високого тиску, що шкідливо впливає на вени, які втратили еластичність, сироваткова рідина прони-кає у тканини, постачання їх киснем погіршується, накопичуються продукти клітинного обміну. На щиколотках утворюються безболісні набряки. Білок, що проникає у тканини, викликає подразнення, запалення і подібні з екземою симптоми, які можуть призвести до утворення виразок.
У рамках вивчення даного процесу було проведено безліч досліджень; 481 пацієнт протягом 28 днів пройшов експериментальний курс лікування флавоноїдами. За цей період у хворих було відзначено значне поліпшення по всіх найбільш важливих параметрам. Таким чином, експерти визнали ефектив-ність застосування цієї добавки в ході лікування подібних хвороб.
З тих пір у рослинах було виявлено багато флавоноїдів, що мають подібну дію; стало відомо про їх потужні антиокислювальні властивості, які обумовлюють більш сильну протиракову дію, ніж вважалося раніше. Обстеження осіб, схильних до онкологічних захворювань (курців, алкоголіків, людей, що працюють з хімічними речовинами та ін.), показало, що пухлини рідше зустрічаються у тих з них, хто приймає флавоноїди і доповнені ними препарати з вмістом вітаміну С.
У наші часи більшість медиків вважає, що препарати, які містять вітамін С разом з біофлавоноїдами, запобігають раку, захищають від стресу, значно знижу-ють інтенсивність запалювальних та алергічних процесів, припиняють різні шкірні кровотечі капілярного походження, ниркові кровотечі, а також зменшують пропускну здатність капілярів і клітинних мембран.
|