CaliVita International

"Друге обличчя" вітаміну D

(найновіші наукові дані про вітамін D)

Вітамін D знайомий кожному з дитячих років. Щоправда, довгий час він асоціювався у татів і мамів з необхідністю давати дітям риб'ячий жир для запобігання рахіту, а у дітей - з уособленням всього найнеприємнішого, що тільки існує на світі. Бо вітамін D (кальциферол) є жиророзчинним вітаміном, і донедавна смердючий і противний риб'ячий жир вважався його найкращим і майже єдиним джерелом.

Час, який, як відомо, має властивість розставляти всі крапки над "i", прийшов на допомогу і в цьому випадку. А саме – з'явилися препарати, що містять натуральний вітамін D у капсулах, а надалі і в таблетках.

Але не тільки за це діти та дорослі повинні дякувати науковому прогресу. Працями вчених виявилося, що амплуа вітаміну D у нашому житті значно ширше, ніж просто роль захисника кісток. Близько десяти років тому з'явилися перші повідомлення про нові дослідження вітаміну D, які викликали бум у науці, не тільки через відкриття низки невідомих до цього властивостей кальциферолу, але також через виявлення глибокого D-дефіциту, яким страждає населення багатьох розвинених країн.

З тих пір дослідники відкривають нові і нові аспекти впливу вітаміну D на наше здоров'я, і ??про деякі результати останніх досліджень я хочу вам розповісти. Але спочатку коротко нагадаю основні відомості про вітамін D, його властивості та ту роль, яку він відіграє в нашому організмі.

Вітамін alias гормон

Вітамін D - унікальна за своєю суттю речовина, щодо якої досі точаться суперечки на тему, як її правильно називати: вітаміном чи гормоном. За своєю структурою він є жиророзчинним стероїдом, але, подібно до всіх вітамінів, бере активну участь в обмінних процесах. Тобто, не тільки управляє обміном речовин, як гормони, а й безпосередньо у ньому бере участь у складі складних ферментних систем.

Плутанина у класифікації вітамінів - це не новина. Нещодавно багато речовин, які раніше впевнено називали вітамінами, стали відносити до категорії квазівітамінів, або вітаміноподібних речовин. І не всі фахівці в цьому сходяться, тому, наприклад, "старі біохіміки" продовжують відносити холін до вітамінів групи B, а "нові біохіміки" висловлюють їм своє "фе". Суть суперечки виїденого яйця не стоїть, але горщиків уже перебиті цілі гори.

Стосовно вітаміну D, його гормональна природа тривалий час була причиною обережного ставлення до норм його застосування, оскільки вважалося, що тут легко допустити передозування. В даний час дослідники встановили, що вітамін D є насправді однією з найбезпечніших речовин у світі вітамінів. Принагідно з'ясувалося, за контрастом, що D-дефіцит є найпоширенішим гормональним дефіцитом на нашій планеті.

Вітамін D існує у кількох формах (D1, D2 та D3), кожна з яких має різну активність. D1- і D2-форми в нашому організмі малоактивні і не виявляють помітної вітаміноподібної дії. D3 (холекальциферол) є природною формою вітаміну, яка є і найбільш біологічно активною.

Основна біологічна функція вітаміну D полягає у підтримці нормальних рівнів кальцію та фосфору в крові. Його відкриття дозволило вирішити гостру раніше проблему дитячого рахіту. Вітамін D сприяє засвоєнню кальцію, допомагаючи йому формувати та підтримувати міцні та здорові кістки.

У поєднанні з низкою інших вітамінів, мінералів та гормонів він забезпечує правильну мінералізацію кісток. При нестачі вітаміну D кістки можуть стати тонкими, тендітними, м'якими чи деформуватися. Вітамін D запобігає рахіту у дітей, а також остеомаляції та остеопорозу у дорослих - скелетним захворюванням, які призводять до ослаблення кісток.

Вітамін з нічого...

Частково ми отримуємо вітамін D з їжі, але він може вироблятися в нашому організмі під впливом сонячних променів (ультрафіолетової частини спектру). Найбільш багаті на вітамін D яєчний жовток, вершкове масло, сир, риб'ячий жир, жирна риба (лосось), ікра, молочні продукти, а також печінка.

Однак на практиці в молоці та молочних продуктах ви далеко не завжди знайдете вітамін D, або його зміст виявиться досить незначним (слідові кількості). Так, наприклад, у 100 г коров'ячого молока міститься лише 0,05 мкг вітаміну D, тому вживання молока, навіть свіжого, не може покрити нашу потребу в цьому вітаміні (400 МО або 10 мкг на день). Крім того, в молоці міститься багато фосфору, а фосфор перешкоджає засвоєнню вітаміну D.

Вітамін D також відомий як "сонячний вітамін", тому що він утворюється в людській шкірі під впливом сонячного світла. Це єдина поживна речовина, яка виробляється в нашому організмі "з нічого", просто під сонячним промінням.

Якщо наша шкіра отримує достатню кількість ультрафіолету, потреба у вітаміні D повністю задовольняється. Однак не завжди ця вимога здійсненна, оскільки кількість вітаміну D, що синтезується, залежить від багатьох факторів. До них належать:

• спектральний склад світла (найдієвішу частину сонячного спектру ми отримуємо в ранковий час і на заході сонця);
• пігментація шкіри (у темній шкірі вітаміну D виробляється менше);
• вік (при старінні шкіри втрачається здатність до синтезу вітаміну D);
• вегетаріанська дієта або дієта з недостатньою кількістю жирів (низький вміст холестерину);
• забруднення атмосфери (атмосфера, забруднена промисловими викидами та пилом, не пропускає частину сонячного спектру, необхідну для синтезу вітаміну D).

Унікальність вітаміну D у порівнянні з іншими вітамінами проявляється також і в тому, що він активується лише при надходженні до печінки. Чи вітамін D вироблений у вашій шкірі природним шляхом, чи ви отримали його з їжею або дієтичними добавками, - він надходить у печінку, де перетворюється на активну гідроксильну форму (25-гідроксикальциферол), потім у нирках перетворюється на 1,25-дигідроксикальциферол, і тільки після цього надходить у тканини та клітини.

...скільки нам потрібно його?

Проведені дослідження вмісту вітаміну D в організмі мешканців різних країн дали приголомшливий результат: виявилося, що по всьому світу в країнах з помірним кліматом дефіцит вітаміну D становить близько 60-70% (!). Звичайно, відразу виникає питання: а які ж норми потреби нашого організму у вітаміні D?

Колись, у вже досить віддалені часи, на зорі відкриття вітамінів та їх ролі в людському організмі, була зроблена спроба "призначити" норми забезпечення організму основними вітамінами. Так народилися RDA (або РНДС) - рекомендовані норми добового споживання поживних речовин, достатнього для задоволення потреб майже всіх (97-98%) здорових людей у ??кожній віковій та ґендерній групі.

Однак пізніші дослідження показали, що багато норм RDA є достатніми лише для запобігання авітамінозам, але ніяк не для забезпечення повноцінного здоров'я. Що ж до вітаміну D, то, на відміну від багатьох інших поживних речовин, досі ще є недостатньо доказів для обгрунтування норм його денної потреби. Поки що вченим вдалося лише розвіяти багаторічний міф про те, що неадекватний прийом вітаміну D може призвести до його передозування.

В даний час "скориговані RDA" для вітаміну D виглядають так:

• Вік 19-50: 200 МО (міжнародних одиниць);
• Вік 51-69: 400 МО;
• Вік 70 років і більше: 600 МО.

Однак достовірним у цій таблиці є лише те, що з віком, особливо після 50 років, потреба організму у вітаміні D суттєво зростає. Грунтуючись на результатах досліджень останніх років, "Рада з вітаміну D" (недержавна організація в Каліфорнії, США) повідомила, що, за всіма даними, сумарна доза 5.000 МО на день від усіх джерел (сонячних променів, їжі та дієтичних добавок) безпечна для більшості здорових людей, і що немає повідомлень про токсичність доз до 10000 МО на день.

Однак Рада також попереджає, що, без надходження кальцію та магнію в достатній кількості, надто високі дози вітаміну D виводитимуть кальцій із кісток. Оскільки метаболізм вітаміну D у різних людей відбувається по-різному, найкращий спосіб визначити оптимальний рівень прийому добавок – це періодичний контроль вмісту 25-гідроксикальциферолу в крові (25(OH)D-тест). Нормою є вміст D-метаболітів на рівні 50-80 нг/мл (125-200 нмоль/л).

Зараз у будь-якій діагностичній лабораторії ви можете протестувати свою кров за багатьма показниками, у тому числі і за вмістом 25(OH)D. Для профілактики ж більшості людей буде достатньо постійно або курсами (в зимовий час) приймати сучасні дієтичні добавки, які забезпечують добове надходження в організм 1200-2000 МО вітаміну D3. Є також добавки, що містять у комплексі кальцій, магній, вітамін D та вітамін K, які придумані для того, щоб вирішувати проблему здоров'я кісток без зайвого головного болю.

Південь наш - не такий вже й південь...

Дефіцит вітаміну D може виникнути тоді, коли споживання вітаміну D з їжею є недостатнім; коли вплив сонячного світла на шкіру обмежений; коли нирки не можуть перетворювати вітамін D на активну форму, або коли з якихось причин не відбувається адекватного засвоєння вітаміну D у шлунково-кишковому тракті.

Важко щось порадити щодо складу меню, що містить достатньо вітаміну D, оскільки воістину, крім риб'ячого жиру, в достатній кількості він міститься тільки в лососі та оселедці. Можу поділитися лише нещодавно зробленим відкриттям.

Виявляється, гриби, як і ми, виробляють вітамін D під впливом сонячного світла! Тому варто потримати гриби на сонечку перед приготуванням грибних страв. Навряд чи, звичайно, ця порада відноситься також і до магазинних печериць, адже їх вирощують у темряві. А от якщо купите лісові гриби на базарі, це має бути саме те. Жаль тільки, що взимку лісових грибів не буває.

А ось щодо сонячного освітлення рекомендації є більш визначеними. Рада з вітаміну D опублікувала цікаві наукові дані з цього приводу. Виявляється, наш організм автоматично регулює кількість вітаміну D, що отримується від сонячних променів. Дослідження показують, що загоряння влітку протягом приблизно 30 хвилин може забезпечити вироблення більше 10.000 МО вітаміну D, але якщо вироблення вітаміну в нашій шкірі перевищить 20.000 МО, то подальша дія ультрафіолету руйнуватиме вітамін D, щоб не вийшло "передозування сонця".

У результаті виходить, що від 10 до 15 хвилин сонячного освітлення 3 рази на тиждень виявляється достатньо для того, щоб забезпечити потребу організму у вітаміні D. І, тим не менш, ті ж експерти, які це кажуть, не оспорюють названі вище цифри < em>глобального D-дефіциту. У чому ж річ?

Загалом всі причини викладені вище. Потрібно тільки підкреслити, що в помірному кліматі навіть влітку сонячний ультрафіолет може дістатися вашої шкіри тільки в період з 10 ранку і до 3-ї пополудні, інакше він поглинеться товщою атмосфери. Коротше, працюють лише прямі промені сонця. А прикиньте для себе, де ви зазвичай перебуваєте в цей час, чи не на роботі в закритому приміщенні? Віконне скло ультрафіолет не пропускає!

А взимку в місцевостях, розташованих на широті понад 40 градусів, сонце взагалі не піднімається досить високо, щоб забезпечити необхідну інтенсивність ультрафіолету. Але вітамін D всім нам необхідний щодня і цілий рік, а не лише у вихідні і не лише влітку. Ось і прикиньте причини та наслідки.

Ось пункти, через які проходить 40 паралель у північній півкулі:

США: Денвер (Колорадо). Чикаго знаходиться трохи на північ, Сан-Франциско - трохи на південь.

Іспанія: Мадрид.

Італія: Рим уже трохи вищий.

Туреччина: Анкара. Стамбул уже на північ.

Азія: Пхеньян (Північна Корея). Навіть Алма-Ата лежить далеко на північ.

Вся Росія і вся Україна лежать значно вище за 40-у паралель. Як і решта країн з помірним кліматом. Норвежцям та іншим ескімосам легше: у них хоч жирної риби завалися.

Дітям та підліткам у теплі місяці, загалом, цілком повинно вистачати природного сонячного світла, якщо вони вільний час проводять на вулиці. Хоча міські двори-колодязі й тут можуть створювати проблему. Взимку, проте, вітаміну D їм не вистачатиме. А ось у більшості дорослих ситуація хронова і взимку, і влітку.

Поки що єдиний надійний і доступний всім спосіб подолати дефіцит вітаміну D полягає в прийомі дієтичних добавок.. Експерт Ради з вітаміну D доктор Віт (Торонто, медичний центр Маунт-Сінай) вважає, що немає жодної різниці між "сонячним" вітаміном D і тими його формами, які ми отримуємо з їжі та добавок. Справа знову-таки в тому, що ми маємо на виході з печінки та нирок. Питання полягає лише в отриманні необхідної добової дози.

Що буває з тими, хто живе у глибокій "D-ямі", ми вже знаємо: дітям загрожує рахіт, а дорослим – остеопороз. Якщо ж вітаміну D буде занадто багато, це також не є добре: теоретично це може призвести до посиленого поглинання кальцію в кишечнику (навіть на шкоду іншим мінералам) і, відповідно, до високих рівнів кальцію в крові.

Високий рівень кальцію в крові може провокувати відкладення кальцію в м'яких тканинах, таких як серце та легені, утворення каменів у нирках та жовчному міхурі. Але, судячи з наданих даних, це навряд чи комусь може загрожувати.

Ну, обіцяний короткий вступ, схоже, вилився в окрему невелику статтю, тому досить уже говорити про давно відомі речі. Що ж нового про вітамін D вдалося відкрити останніми роками нашим допитливим ученим?

Читати далі >>