CaliVita International

Куркумін і артрит

Різні форми артриту (артрози) є найпоширенішим захворюванням суглобів та однією з головних причин непрацездатності у літньому віці. У всьому світі на артрози страждає до 7% населення різних країн. Артрити зазвичай проявляються з віком, але на них страждають і молоді люди, головним чином, чоловіки. А в літньому віці пік захворюваності на артрози зміщується у бік жінок.

Існує кілька різних типів артриту, але більшість їх викликано певного роду запаленням в сполучних тканинах. Найбільш поширеною формою артриту є остеоартрит – дегенеративне захворювання суглобів, пов'язане із руйнуванням хрящової тканини.

Ще одним "популярним" захворюванням суглобів є ревматоїдний артрит, на який страждає близько 1% населення. Він вражає в основному дрібні суглоби та сполучну тканину навколо них, сухожилля та зв'язки. Це захворювання класифікується як аутоімунне, тобто запалення пов'язане з атакою імунної системи на власні клітини та тканини організму.

Всі форми артриту являють собою запальний процес, що повільно розвивається, супроводжується болями, що посилюються в суглобах, порушенням функцій печінки і нирок, підвищенням ризику кровотеч і виникненням виразок.

При всіх формах артриту призначаються анальгетики та нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ), які, однак, мають цілу низку небажаних побічних ефектів, особливо неприємних при їх тривалому застосуванні. Найчастіше зустрічаються алергічні реакції, ерозії та виразки слизової оболонки кишечника; вони можуть також уражати печінку та нирки, а також викликати серцево-судинні проблеми. До того ж, як це не сумно, багато НПЗЗ порушують утворення хрящової тканини, тобто стимулюють розвиток хвороби.

Прийом НПЗЗ при артриті - це суто симптоматичне лікування: вони не здатні вплинути на причину хвороби, а можуть лише на якийсь час зняти біль і зменшити запалення. Куркумін же, за рахунок своїх антибактеріальних властивостей, не лише знімає набряклість, а й давить інфекційний компонент запалення.

Куркумін як натуральний протизапальний засіб виявився дуже ефективним при лікуванні артритів. Він застосовувався при лікуванні артрозів колінного суглоба і ревматоїдного артриту. Виявилося, що при лікуванні ревматоїдного артриту куркумін ефективніший, ніж НПЗЗ. Крім протизапальної дії, куркумін має також аналгетичний ефект і здатний позитивно впливати на імунну відповідь. Численні дослідження підтвердили також здатність куркуміну уповільнювати прогресування остеоартриту.

Дослідження, що проводилися протягом останніх 10 років із застосуванням препаратів куркуміну підвищеної біодоступності, показали, що прийом куркуміну протягом 2-3 місяців зменшує біль та покращує рухливість суглобів. Такий результат був отриманий у 100% пацієнтів з остеоартрозом колінного суглобу. Жодних побічних ефектів при прийомі куркуміну не спостерігалося.

У пацієнтів з ревматоїдним артритом прийом куркуміну протягом 2-х місяців знижував больові симптоми на 44%. При цьому препарати куркуміну більш ефективно зменшували суглобові болі та пухлини, ніж хімічні протизапальні засоби (диклофенак, ібупрофен та целебрекс). При плацебо-контрольованих клінічних випробуваннях лише 32% пацієнтів, які отримували куркумін, потребували прийому НПЗЗ, тоді як групи плацебо - понад 60%.

Дослідження показали, що прийом куркуміну знижує активність інтерлейкінів, що викликають запалення та руйнування клітин. Це відбувається внаслідок гальмування виробітку медіаторів імунного запалення та блокування активації білка NF-kB, що індукує транскрипцію запальних генів у ядрі клітини. Куркумін зменшує запалення, пухлину та знижує больовий синдром; зменшує скутість та збільшує рухливість суглобів; за рахунок очищення організму та покращення травлення покращує також постачання суглобів поживними речовинами.

Вживання куркуми дає більшою мірою профілактичний ефект, ніж лікувальний. Наприклад, для спортсменів при інтенсивних навантаженнях на суглоби вона може бути хорошим профілактичним засобом від різних проблем. Дослідження показали, що вживання куркуми протягом 8 місяців збільшує рухливість суглобів і покращує відновлення після навантажень, а біль і запалення, що виникають, проходять швидше. Ще кращі результати виходять при поєднанні куркуми з такими травами, як босвелія та імбир.

Проти діабету і ожиріння

Куркумін, так само, як і флавоноїди багатьох інших прянощів, знижує рівень цукру в крові, підвищує чутливість інсулінових рецепторів, знижує апетит і потяг до солодкого та жирного. Пояснюється це тим, що, по-перше, він пригнічує механізми, що гальмують виробіток інсуліну та знижують його активність при метаболічному синдромі; і, по-друге, куркумін безпосередньо збільшує чутливість клітин до інсуліну. Тому багато вчених вважає його перспективним засобом для боротьби з діабетом і гарною підмогою для охочих схуднути.

Дослідження на людях переважно проводилися з пацієнтами, хворими на діабет 2-го типу (інсуліннезалежний). У недавніх дослідженнях було показано, що прийом добавок куркуміну протягом трьох місяців дозволяє суттєво знизити рівень кров'яного цукру у діабетиків, які страждають на ожиріння. В одному дослідженні було отримано зниження резистентності до інсуліну після прийому куркуміну протягом шести тижнів.

Повідомлялося також, що прийом добавок куркуміну протягом дев'яти місяців пацієнтами з групи ризику знижував ризик захворювання діабетом типу II.

Дослідження ефективності куркуміну щодо зниження ваги поки що не дали будь-яких практичних результатів, оскільки більшість їх проводилося на тваринах. Хоча отримані результати, можливо, дозволять найближчим часом перейти до експериментів на добровольцях. Так, американські вчені встановили, що добавка 500 мг куркуміну на 1 кг корму значно зменшила набір ваги мишами, які отримували корм з куркуміном, порівняно з контрольною групою.

Також у мишей, які отримували куркумін, відзначалися нижчий рівень холестерину в крові та менша кількість жиру в печінці. Тут, мабуть, виявилося кілька механізмів дії куркуміну: гальмування синтезу жирних кислот, прискорення бета-окислення та гальмування ангіогенезу в жировій тканині, що призвело до скорочення накопичення ліпідів у жирових клітинах.

Куркумін і рак

Прянощі давно звернули на себе увагу вчених як потенційний засіб боротьби з раком. Це пов'язано з протизапальною та антиоксидантною дією поліфенолів, що містяться в них, яка, як вважають багато дослідників, уповільнює прогресування деяких форм раку. Хоча прямий ефект від застосування прянощів і трав при лікуванні раку поки що не отримано, вживання імбиру, розмарину, перцю чилі, часнику, м'яти перцевої, ромашки та інших пряних рослин можуть покращувати стан хворого і пом'якшувати побічні ефекти і від хвороби, і від лікарської терапії.

Куркума відрізняється від інших прянощів тим, що, крім потенційних протизапальних і антиоксидантних властивостей, куркумін, який міститься в ній, має ще й безпосередню антиканцерогенну дію, яка вже достатньо досліджена і підтверджена, принаймні, in vitro. В експериментах на клітинних культурах було показано, що куркумін викликає апоптоз деяких видів ракових клітин, не впливаючи при цьому на здорові клітини.

Куркумін запускає механізм апоптозу (програмованої загибелі клітин) насамперед у гормонально-залежних формах раку, як, наприклад, у клітин раку молочної залози. Він здатний індукувати апоптоз у найбільш злоякісній формі клітин раку молочної залози, у яких відсутні рецептори естрогену. У жінок із раком молочної залози обнадійливі результати були отримані при щоденному прийомі 6 гр куркуміну в комбінації з хіміотерапевтичними препаратами.

Подібну ж дію куркумін справляє на клітини раку простати, який також є гормонально-залежною пухлиною. В експериментах in vitro куркумін викликав самознищення 80% злоякісних клітин раку простати. Куркумін, доданий у корм піддослідних мишей, різко уповільнював ріст імплантованих людських клітин раку простати. Самознищення ракових клітин відбувається через руйнування мітохондрій; при цьому цитотоксичної дії куркуміну на здорові клітини не відзначалося.

Ще одним механізмом антиканцерогенної дії куркуміну є пригнічення ангіогенезу – тобто проростання кровоносних судин у пухлину, - що призводить до погіршення кровопостачання ракових клітин. Дослідники також вважають, що куркумін здатний блокувати активацію генів, що викликають рак, та послаблювати дію прозапальних цитокінів.

Протиракова дія куркуміну в останні роки інтенсивно досліджується; у перспективі він може виявитися потенційно ефективним препаратом для терапії таких форм раку, як пухлини простати та молочної залози, рак товстої кишки та легень, меланома. Експерименти вказують також на особливу ефективність куркуміну як профілактичного засобу, що знижує ймовірність розвитку захворювань крові, у тому числі лейкемії у дітей.

Куркумін також зупиняє процес перетворення кишкових поліпів на злоякісні клітини, не даючи їм утворити ракову пухлину. У курців, які перебувають у групі ризику, прийом 4 гр куркуміну на день суттєво знижує передракові ураження у товстій та прямій кишці.

Виявлено також, що куркумін викликає ремісію передракових змін слизової оболонки ротової порожнини у курців, знижує негативні наслідки куріння та захищає ДНК від пошкодження канцерогенними речовинами.

Куркумін здатний посилювати позитивний ефект хіміотерапії, одночасно знижуючи прояви побічних ефектів. При хіміотерапії деяких форм раку, наприклад підшлункової залози, у ракових клітин може виникати стійкість до дії ліків. Дослідження показали, що за допомогою кукруміну можна подолати цю резистентність ракових клітин.

Поки що проведених клінічних досліджень недостатньо для того, щоб рекомендувати куркумін як засіб для протипухлинної терапії, проте можна вважати доведеним, що він покращує результати лікування раку, підвищує якість життя онкологічних хворих та є дієвим профілактичним засобом.

Читати далі >>