CaliVita International

Антиоксиданти та імунітет

З усіх антиоксидантів вітамін С є найважливішим і найбільш вивченим. Він настільки важливий для організму, що витрачається в мить ока - не встиг прийняти, як через півтори години його вже немає в організмі. Тому найкращим джерелом вітаміну С, особливо в лікувальних цілях, є не їжа, а натуральні комплекси продовженої дії, з яких вітамін С всмоктується в кров поступово, протягом усього часу проходження таблетки по травному тракту.

Ще більш потужну дією має комплекс вітамінів С-Е-бета-каротин. Ця зв'язка входить до складу антиоксидантних комплексів загального призначення, до яких входять також селен, екстракт гінкго білоба та інші антиоксиданти.

Селен відіграє виключно важливу роль, тому що він входить до складу основного антиоксидантного ферменту організму - глутатіонпероксидази (ГПО). Дефіцит селену настільки розповсюджений, що в даний час виникла необхідність повсюдної "селенізаціі" населення багатьох країн світу.

Цинк - основний мінерал імунної системи - також є антиоксидантом, і він так само дефіцитний, як селен. Дослідження показали, що з їжею наш організм отримує близько 8,6 мг цинку, тобто, трохи більше половини необхідної денної дози.

Вітаміни групи В зазвичай не відносять до числа антиоксидантів, однак для посилення антиоксидантного захисту і стимуляції імунітету їх прийом також необхідний, оскільки всі вони беруть участь у виробітку клітинної енергії та створенні білкових структур. Особливо важливу роль відіграють такі вітаміни групи В:

• Нікотинамід (В3). Без нього не відбувається ділення ДНК, тобто, відтворення клітин;
• Піридоксин (В6). Без піридоксину не відбувається переамінування амінокислот, тобто, неможливий синтез інших амінокислот з отриманих з їжею;
• Біотин (В7) є кофактором 9 ферментних систем. Без ферментів неможливі ніякі окислювально-відновні реакції і не йдуть процеси вироблення енергії;
• Фолієва кислота (В9). Як повідомляє доктор Аткінс, дефіцит фолієвої кислоти - причина 10% усіх смертей від інфаркту міокарду. А за оприлюдненими даними досліджень, фолієва кислота знижує частоту інсультів на 18%;
• Ціанкобаламін (В12). Без вітаміну В12 не утворюється мієлін - речовина оболонки нервових волокон. Для виробництва мієліну необхідний лецитин, але без В12 процес не йде.

Чому при ВСД так важливе відновлення нервової тканини, я зараз розповім.

Гормональний баланс і вегетативна нервова система

Згідно з медичними довідниками, вегетосудинна дистонія є наслідком порушень роботи вегетативної нервової системи. Але ми з вами тепер знаємо, що коріння цього захворювання дещо глибше. До речі, термін "ВСД" мав ходіння переважно в СРСР, а зараз використовується тільки в країнах СНД, у Міжнародному класифікаторі МКБ-10 таке захворювання відсутнє.

Вільні радикали, як ми знаємо, насамперед порушують прохідність капілярів, тобто кровопостачання периферійних тканин, де, власне, і розташовані клітини вегетативної нервової системи, викликаючи їхнє кисневе голодування. Нервова тканина - дуже ніжна штука, і від гіпоксії вона страждає в першу чергу.

Ви, мабуть, пам'ятаєте, що нервові клітини не відновлюються? Так ось, вони, звичайно, відновлюються, хоч і не так швидко, як клітини інших тканин та органів, але при порушенні кровопостачання функція нервової тканини порушується насамперед. І для реабілітації вегетативної нервової системи, крім забезпечення киснем, необхідно забезпечити постачання необхідних будівельних матеріалів, у тому числі для вироблення такої специфічної речовини, як мієлін.

Мієлін міститься в оболонці нервових волокон та забезпечує їх електроізоляцію. Мієлінова оболонка складається з шваннівських клітин і являє собою, по суті, безліч шарів клітинної мембрани. Мієлін – речовина ліпідної природи, і до його складу входять білки та фосфоліпіди.

Оскільки клітини при своїй життєдіяльності постійно оновлюють свій склад, для підтримки цілісності мієлінових оболонок необхідний постійний виробіток мієліну. При багатьох захворюваннях нервової системи та головного мозку відзначається знижений вміст мієліну в оболонках. Подивимося, чим це може бути спричинено при вегетосудинній дистонії.

Патології судинної системи, що почалися з ВСД, призводять до гормонального дисбалансу. Хоча в цілому роботою ендокринної системи управляє гіпофіз, але все в ній взаємопов'язане, і роботу гіпофіза, у свою чергу, стимулюють гормони тимусу – вилочкової залози, головного регулятора імунної системи. Таким чином, при ослабленні імунітету, яке, як ми вже встановили, обов'язково супроводжує ВСД, порушується і робота ендокринної системи.

Тимус і щитовидна залоза - два чоботи пара, хоча б з тієї причини, що розташовані по сусідству і обидва відіграють важливу роль у роботі імунної системи. Дисфункції щитовидки зустрічаються часто, оскільки для її роботи дуже важливий йод, а проблема з йодом стоїть настільки гостро, що єдина директива МОЗ щодо мінералодефіциту, яка так-сяк виконується, - це йодування кухонної солі. Втім, користі від цього трохи, як і від усіх популістських заходів.

Нестача в їжі та воді йоду (при його добовій нормі 200-300 мкг, в Росії, наприклад, середнє споживання становить лише 40%) призводить до виробітку неповноцінних тиреоїдних гормонів. А оскільки таке становище турбує гіпофіз, він починає "копати" щитовидну залозу тиротропними гормонами (ТТГ), змушуючи її штампувати більше дефектної продукції у спробі замінити нестачу якості наднормативною кількістю. Результатом, як ви, мабуть, знаєте, часто буває ендемічний зоб.

Тому печінка "заступається" за щитовидну залозу та відловлює надлишкові гормони. Печінка має для цього всі права та можливості, тому що в ній метабілізуються всі гормони ендокринної системи. Для переробки надлишкових ТТГ та "неякісних" тиреоїдних гормонів печінка збільшує виробництво жовчі, вилучаючи з обороту сировинних ресурсів фосфоліпіди, необхідні для забезпечення "ізоляції" нервових закінчень (тобто виробництва мієліну).

Таким чином, відбувається перерозподіл фосфоліпідів в організмі на користь печінки і, відповідно, на шкоду нервовій системі та головному мозку. Печінка в силу своєї специфіки поглинатиме наявні в організмі запаси фосфоліпідів до стану повного насичення, тоді як нервові клітини постійно відчуватимуть стан дефіциту фосфоліпідів, а отже, і мієліну.

Останні дослідження показали, що при гіпофункції щитовидної залози і, як правило, при неправильній роботі печінки підвищується рівень холестерину в крові. Плюс до цього, щитовидна залоза при дефіциті йоду не може повноцінно виконувати свої функції щодо очищення кровотоку від паразитів, що ще більше знижує рівень імунного захисту організму. Якщо зі щитовидкою непорядок, в організмі буде багато паразитів, це можна навіть не діагностувати.

А якщо вам призначили тироксин (зауважте, довічно!), то йоду від цього в організмі не добавиться. Для власного заспокоєння можете налягти на йодовану сіль, але якщо хочете дійсно впоратися з йододефіцитом, зверніть краще увагу на натуральні комплекси, що містять органічний йод, такі як Ocean 21 та Spirulina Chlorella Plus.

Стан імунної системи великою мірою залежить від вироблення гормону мелатоніну. Після 60 років рівень мелатоніну закономірно знижується, з чим і пов'язаний прояв так званих "вікових" хвороб. Однак, як і всі ферментативні процеси, виробництво мелатоніну залежить від наявності ферментного кофактора - коензиму Q10. Якщо коензиму Q10 недостатньо, мелатонін може бути у дефіциті і в 20-річному віці.

Тепер згадайте, що йшлося вище про побічну дію статинів. Нестача йоду плюс насильницьке пригнічення виробітку мелатоніну - ось і причина того, що паразитам у вашому організмі живеться широко і вольготно.

Якщо ще врахувати, що 90% населення страждає на дисбактеріоз кишечника, то стане зрозуміло, чому сьогодні ВСД зустрічається навіть у дітей 6-річного віку, у яких до того ж відзначається і підвищення рівня холестерину. Адже при дисбактеріозі обов'язково знижується функція печінки та страждає імунітет.

Розчистка холестеринових відкладень

Ось ми й підійшли до того питання, заради якого, власне, була написана ця стаття. Питання звучить так: чи можна не тільки зупинити розвиток атеросклерозу, а й повернути процес назад, тобто зробити ваші судини такими ж здоровими, як вони були спочатку? Можна, звичайно, жити і з наполовину забитими судинами (якщо сильно не напружуватись), так само, як люди живуть і з хронічним нежитем, і з аденомою простати. Але якщо шанси є, то, можливо, варто спробувати?

Питання, чесно скажу, дискусійне. Але хоча б спробуємо розібратися.

Читати далі >>