CaliVita International

Нашестя грибків

Грибки всюдисущі, і навіть ті, хто має про біологію віддалене поняття, стикаються з ними якщо не щодня, то, принаймні, періодично. Цвіль на шматку зачерствілого хліба - це суміш декількох видів цвілевих грибків. А бувають ще грибки дріжджові (ні про що це вам не нагадує?) і змішані. Мікроміцетів (мікроскопічних грибів) відомо вже більше 200.000 різновидів, серед них близько 100 видів патогенних, тобто, здатних викликати грибкові захворювання - мікози.

Ми щодня їмо грибки з випічкою, п'ємо з вином і пивом, вживаємо їх разом з будь-якими зброженими продуктами. Так що ми самі в якійсь мірі складаємося з грибків, і ніхто з цього приводу особливо не переживає. І правильно робить, тому що точно так само частиною нашого організму є і бактерії, і інші мікроорганізми, які в сукупності утворюють нашу внутрішню мікрофлору.

І оскільки ця мікрофлора наша, вона є дружньою нашому організму, до тих пір, поки знаходиться під контролем нашого імунітету. Хоча її складають не тільки корисні мікроби, але і потенційно небезпечні, до пори до часу вони дмуть в одну дуду, виконуючи потрібні нашому організму функції. Без них життєві процеси просто неможливі, оскільки вони органічно входять у симбіоз всього того, що і забезпечує нам життя в біологічному розумінні.

Однак серед мікроорганізмів, що складають нашу мікрофлору, панують не тільки симбіоз, але і конкуренція, тобто, боротьба за виживання. Принцип тут простий - падаючого брикнути, а на трупах загиблих побудувати "царство свободи" для свого виду. І не упустити моменту, коли нагляд з боку імунітету хоч трішки ослабне. Звичайно, в такій боротьбі перемагає той, хто отримує яку-небудь перевагу.

З широким розповсюдженням антибіотиків таку перевагу отримали грибки. І що ж тут дивного, якщо сам пеніцилін уперше був отриманий з цвілевих грибів, які так і називаються - пеніцилінові? І якщо досі у лікарів пеніциліни (ампіцилін, оксацилін, амоксицилін і іже з ними) вважаються "препаратами першого ряду"? Вони і валять в першу чергу стафілококи, стрептококи, менінгококи, звільняючи життєвий простір для грибків. А для самих грибків антибіотики груп пеніциліну, тетрацикліну і стрептоміцину, навпаки, служать їжею, як мед для бджіл. Свіжими стафілокочіми "трупиками" грибки, до речі, теж не гребують...

Чим ще "потрафило" грибкам післявоєнне XX-те століття? Зміною структури харчування - розповсюдженням "західного стандарту", що включає солодку і борошняну їжу, особливо дріжджовий хліб. Грибки не пропустять нагоди оселитися у ласуна, а там починають "відбивати" у господаря і вітаміни групи В, і кремній, і залізо.

Наступний важливий фактор - підвищення радіаційного фону. Всі види грибів в тій чи іншій мірі мають здатність накопичувати радіоактивні елементи, в першу чергу, цезій-137. Ряд вищих грибів, які є "акумуляторами радіоактивності", такі як маслюки і моховики, навіть при фоновому забрудненні грунту можуть накопичувати в собі радіоактивні ізотопи в кількості, що перевищує допустимий рівень.

Це при тому, що у дорослої людини 80% цезію виводиться з організму протягом місяця після його поглинання. А що таке цезій-137? Це той самий елемент, який є основним джерелом радіоактивного зараження місцевості і продуктів харчування після техногенних катастроф.

Метаболізм мікроміцетів в цьому плані не надто відрізняється. Грибки люблять радіацію і використовують її для свого росту. При вивченні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на початку 1990-х, вчені Інституту мікробіології і вірусології АН України встановили, що високі рівні радіації позитивно впливали на розвиток мікроскопічних грибів виду Cladosporium sphaerospermum (цвілеві) і дріжджових грибів Cryptococcus neoformans, що є збудником криптококозу - небезпечного захворювання мозку людини і тварин.

А вчені з медичного коледжу при Нью-Йоркському університеті Йешива проводили експерименти з опроміненням трьох видів грибків, виявлених в чорнобильському "саркофазі". При цьому грибки не тільки витримали дозу опромінення, що в 500 разів перевищувала фонове значення, але і швидкість росту у них збільшилася в 4 рази.

Що нам відомо про роль грибків у виникненні захворювань? Я спеціально обслідував з цього приводу Інтернет - можна подумати, що всі види грибкових уражень обмежуються нігтьовим грибком і грибком стоп. Ну ще кандидоз ротової порожнини і молочниця. І все.

Це те, що сильніше за все турбує народ, і може створитися враження, що поширення грибкової інфекції - це "хвороба верхня", як сказано у Зощенко, і особливого занепокоєння за долю світу вселяти не повинна. Ну посвербить там, або в інтимному місці почервоніє, так нам не звикати, дивись, і саме пройде.

Між тим, навіть звичайна молочниця сама не пройде, та й після лікування - не 100% гарантія. Тому що ті чинники, про які було сказано вище, нікуди не дінуться, і вже якщо ви потрапили під роздачу, то без певних, часом досить значних зусиль, остаточно закрити питання не вдасться. Але це так, до слова.

Тому що підстави для занепокоєння таки є - і вони пов'язані з уявленнями про те, що найважчі форми хвороб і злоякісної онкології обумовлені ураженням грибками аспергіллус нігер і мікозіс фунгоідес. Досить аргументовано і притому популярно про це написано в книгах Ольги Єлисеєвої.

Офіційна медицина поки що обходить це питання глухим мовчанням. Можливо, тому, що якщо почати полеміку, доведеться відповідати на питання типу: якщо грибки люблять радіацію, в чому тоді сенс радіаційної терапії пухлин? Втім, відрадно вже те, що з тієї чи іншої причини, але зараз після хіміотерапії та опромінення пухлини стали призначати протигрибкові препарати.

Протигрибкова терапія потрібна також і при хронічному панкреатиті. З чим це пов'язано, поки точно не встановлено, однак після того, як гострий панкреатит переходить у хронічну форму, він часто супроводжується грибковими захворюваннями. Ця інформація не наводиться у підручниках з ендокринології, і лікарі можуть її і не знати.

І ще одна специфічна область, про яку мало хто знає, але вже якщо вона вас торкнулася, то не зле б і мати деяке уявлення про небезпеку грибкових уражень при оперативних втручаннях.

Ріжте, братці, ріжте ...

Анекдот про хірурга, який забув у животі пацієнта ножиці, знають усі. Але це все-таки, погодьтеся, унікальний випадок. А ось про те, що практично кожна серйозна операція провокує ріст грибків у внутрішніх тканинах, в народі не знає ніхто. І це не анекдот.

Під хірургічною антимікробною профілактикою (АМП) розуміють дуже короткий курс антимікробної терапії. А в центрі будь-якої антимікробної терапії стоять антибіотики.

Що таке короткий курс? При планових операціях - за 24 години, при екстрених, самі розумієте, екстрено. Але профілактика потрібна в будь-якому випадку, тому що інакше людина може загинути. Вливання антибіотиків проводиться внутривенно і триває ще деякий час після закриття операційної рани.

АМП не є спробою стерилізації тканин, а тільки засобом зниження в критичний для пацієнта момент заселення мікробами операційної порожнини. Це один з тих випадків, про які говорив доктор Марков - коли антибіотики дійсно необхідні, - однак слід розуміти, що їх застосування призводить до росту грибків після будь-якої - майже - порожнинної хірургічної операції.

Чи встигне грибниця вирости за 24 години? У книзі О. Єлисеєвої "Рак: діагностика, профілактика" приведена картина росту гриба Botryfis cinerca під впливом антибіотика рімагіфіна. Вплив антибіотика призводив до розгалуження гіфів вже через 4 години, а за 24 години структура гриба стала схожа на густий розгалужений чагарник.

При операції завжди утворюються порожнини, в яких присутня закрепла кров, тому терапевтичну концентрацію антибіотика підтримують ще протягом кількох годин після того як хворого перевезли в реанімацію. Так, в усякому разі, вимагає керівництво по профілактиці інфекційних ускладнень при хірургічних втручаннях, розроблене Консультативним комітетом з контролю внутрішньолікарняних інфекцій США.

Так що часу для розвитку грибниці вистачає з надлишком. Отже, операція пройшла успішно, людина одужує, але ми знаємо, що процес пішов. Годинник зацокав, грибниця стала поширюватися. І ось тут післяопераційна протигрибкова терапія не передбачена жодним керівництвом, навіть американським.

Чим цей процес закінчиться, один Бог відає. Може, й нічим, зійде собі тихо і мирно до нуля, а може, і виллється в хронічне захворювання тієї самої "невідомої етіології". Це все залежить від багатьох факторів, у тому числі і від самодопомоги, коли людина, відкритими очима дивлячись на очевидні речі, сама прийме рішення пройти після операції курс протигрибкової терапії.

Профілактика, звичайно, теж має велике значення (періодична очистка організму, імунна підтримка), так як шанс опинитися на операційному столі є у кожного, а не тільки у хірургічних хворих. І в таких, наприклад, випадках, коли цілком здоровій жінці призначають кесарів розтин, вона все одно потрапляє в хірургію.

Ті, хто займається БАДами, зазвичай радять для якнайшвидшої реабілітації після операційного втручання приймати вітаміни-мінерали, але з цим можна і зачекати. Найперше потрібна протигрибкова профілактика, тому що грибок навіть зі шкіри вивести буває проблематично, що ж говорити про грибницю, яка проростає у внутрішніх тканинах і порожнинах?

Втім, в українських операційних справи йдуть трохи по-іншому, ніж у США. Рішення про застосування АМП приймає сам лікар, в залежності від виду операції та ступеня ризику нагноєнь. Однак при всіх порожнинних операціях, ургентних та невідкладних втручаннях АМП обов'язкове, хоча який антибіотик закачають в ваші вени, напевно, все-таки залежить від того, як ви вдарите по руках з хірургом. Як сказав свого часу гігант думки Кіса Вороб'янінов, "торг тут недоречний".

Чим аптека багата?

В аптеках дуже багато протигрибкових засобів, і потрібно вміти розбиратися, які з них - вже вчорашній день (але лікарі продовжують їх призначати), а які - більш сучасні (хоча багато з них теж мають протипоказання). Телереклама нам у цьому не помічник, бо мета реклами - продати якнайбільше і якнайдорожче, а наша мета - отримати за свої гроші саме те, що нам допоможе.

Отже, група номер 1 - це полієни.

Представниками цієї групи є ністатин, леворин і натаміцин. Популярні в минулому препарати, але тепер встановлено, що вони дуже погано засвоюються в шлунково-кишковому тракті, тому їх можна застосовувати тільки зовнішньо, у вигляді мазі. Раніше їх призначали всередину (а дехто і зараз продовжує), але толку від цього немає, як зараз визнають самі лікарі. Це просто втрата часу, фора для поступового розвитку кандидозного ураження органів.

Полієни, до речі, по медичній класифікації відносяться до протигрибкових антибіотиків...

Друга група - це азоли. Різні ліки з цієї групи призначені і для місцевого, і для системного застосування. Найбільш популярним з них є флуконазол (торгова назва дифлюкан, під цим ім'ям ви знайдете його в аптеці).

Азоли - на сьогодні найефективніша група протигрибкових засобів. Якщо вже грибок нічим не береться, то напевно допоможе флуконазол. Інша справа, скільки це буде коштувати. Курс лікування флуконазолом займає 4-6 тижнів і коштує, відповідно, 360-540 гривень. А що поробиш, якщо одна 150-міліграмова капсула препарату коштує 90 грн?

Кетоканозол також є системним засобом, але добре проявив себе і для зовнішнього застосування, у вигляді мазі або шампуню. Ми його знаємо під назвою "нізорал". Прекрасний засіб, ніяких сумнівів.

Є ще дві групи протигрибкових засобів. До однієї належать алліламіни, інша об'єднує всі інші види препаратів. Однак всі ці ліки мають або менш широкий спектр дії, або ж низьку біодоступність (засвоєння на рівні 2-х відсотків). Винятком є флуцитозін, який засвоюється майже так само добре, як флуконазол. Правда, він діє тільки на дріжджоподібні грибки (кандида, кріптококкус).

У всіх протигрибкових ліків є загальна проблема - досить серйозний спектр побічних ефектів. Це, в першу чергу, шлунково-кишкові порушення, порушення функції печінки і нирок, іноді відхилення з боку ЦНС. Як правило, чим препарат ефективніше, тим він небезпечніший. Флуконазол є єдиним щасливим винятком - він вважається практично безпечним, навіть для новонароджених і маленьких дітей. Як говориться, своїх грошей він вартий...

БАД проти грибків

Біодобавки при грибкових інфекціях дуже ефективні і при цьому безпечні. Їх можна застосовувати для повністю натуральної протигрибкової терапії, але при масованому грибковому ураженні краще поєднувати з лікарськими препаратами для розширення спектру їх дії і зниження побічних ефектів.

Протигрибкову активність має багато рослинних препаратів і створених на їх основі БАД. В якості базових формул можна назвати ParaProteX, Noni Juice, ImmunAid, Ocean 21. Всі ці БАД діють не тільки на грибки, але і на інші патогенні мікроорганізми, і в цьому їх перевага, так як, знищуючи одні тільки грибки, легко качнути гойдалку в інший бік і за принципом конкуренції отримати в якості побічного результату абсолютно не потрібну активізацію яких-небудь хламідій або там гарднерел.

Загальні принципи застосування БАД для протипаразитарної (і протигрибкової в тому числі) терапії можна подивитися в розділі "Проти паразитів та інфекцій" Планети Здоров'я. Хочу лише відзначити деякі нюанси, пов'язані суто із грибками.

1. Грибкам, як представникам рослинного світу, для розвитку потрібне лужне середовище. Тому будь-які заходи, спрямовані на підкислення організму, для них стануть згубними. Це і кислі продукти в меню, в тому числі і напої, і прийом вітаміну С.

Тут криється, правда, один парадокс, який, на мою думку, може пояснити, чому поки ще цілий світ не покрився грибками в три шари. Справа в тому, що та ж сама "західна" дієта, яка в частині солодких і борошняних продуктів сприяє розмноженню грибків, містить також і велику кількість тваринних білків, які, навпаки, закислюють організм. Тому "прорив" грибків у внутрішні органи трапляється не у кожного, а тоді, коли співпаде ряд умов, при яких грибку стане "комфортно" оселитися, скажімо, в лімфатичних вузлах.

Шкіра - це інша справа. Вихідна реакція шкірних покривів - кисло-масляна, для грибків невідповідна, але її легко порушити, хоча б зловживаючи умиванням (мило має лужну реакцію). Тому, зокрема, всі нормальні (тобто, дорогі) шампуні для волосся мають pH=5,5 (слабокисле середовище), а не 7,6 (у нормі pH волосся знаходиться в діапазоні 4,5-5,5).

А ось кров в нормі повинна мати слаболужну реакцію, тому закислення організму в цілому завдає йому шкоди. Але з лікувальною метою кислі дієтичні продукти застосовувати можна і потрібно, хоча у звичайній ситуації для доброго здоров'я слід підтримувати в своєму раціоні рівновагу Інь і Ян, тобто, кислих і олужнюючих продуктів.

2. Як вже говорилося, грибки полюбляють радіацію. Період напіврозпаду стронцію-90 становить 28,9 років, цезію-137 - 30,17 років. Тобто, ми ще досі ковтаємо пил від Чорнобильської АЕС. Плюс свіженький подарунок від Фукусіми. І не варто радіти тому, що фукусімський слід, мовляв, обійшов нас стороною. Все це, в кінцевому рахунку, рівномірно розтікається по атмосфері та гідросфері, і сьогодні ще в будь-якій точці Світового океану знаходять сліди ядерних випробувань 60-х років минулого століття. У рибі, між іншим, теж.

Що таке стронцій-90? Це кістки і зуби, де він заміщає кальцій, якщо того бракує. Цезій-137 - це м'язи і клітини печінки. Все це ми носимо в собі, бо росли в період перманентної гонки озброєнь і техногенних катастроф. У меншій мірі, але будуть це носити в собі наші діти і навіть онуки. І все це хоч потихеньку, але випромінює, привертаючи до себе грибки.

Щоб не створювати грибкам комфортних умов, радіонукліди потрібно виводити з організму. Здавалося б, як, якщо вони вже улаштувалися в структуру клітин? Але наші клітини постійно оновлюються, тому, якщо "під рукою" у організму буде достатня кількість необхідних йому мінеральних елементів, то нові клітини кісткової тканини будуть вже будуватися на основі кальцію, а не стронцію, а м'язова тканина - з використанням калію, а не цезію. Відомо, що прийом збалансованих мінеральних комплексів сприяє виведенню радіонуклідів з організму.

Хорошим засобом для виведення радіонуклідів є також препарати, що містять рослинну клітковину, так як рослини багаті мінералами в органічній формі. Повідомлялося, зокрема, що за даними Інституту експериментальної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України, вживання спіруліни протягом одного місяця сприяє виведенню з кісток 66,9% інкопорованних солей стронцію і цезію.

При проведенні будь-якого виду протигрибкової терапії корисно приймати також імунопідвищувачі і вітамін С. Різниця між різними видами препаратів, що впливають на імунітет, описана в статті "Не ламайте телевізор!", а якщо вам лінь розбиратися самим, то можу порекомендувати для зміцнення імунітету, наприклад, Імунейд або Virago, або ж просто хелатний цинк, щоб активізувати роботу вилочкової залози і вироблення Т-лімфоцитів.

3. І неодмінно слід нормалізувати мікрофлору кишечника. Тут і до ворожки не ходи, вона у вас однозначно порушена (див. статтю "Невидимий орган"). А що це означає? В першу чергу, що, якщо пригноблені дружні бактерії, то pH кишечника зміщене в лужний бік. І як ви збираєтеся боротися з грибками в організмі, якщо в кишечнику у вас процвітає грибниця?

АС-Zymes (колонієутворюючі ацидофільні бактерії) або ProbioBalance (ацидофілус плюс біфідум) за пару тижнів відновлять нормальний склад кишкової мікрофлори, а значить, і нормальну роботу слизових (тобто, кишкового імунітету). Це закриє ворота для нової інфекції через кишечник.

Ось ще кілька порад про застосування БАД при лікуванні грибкових захворювань.

1. При випаданні волосся - дифузній або осередковій алопеції - рекомендують застосовувати різні живильні креми і засоби для зміцнення волосся. Між тим, у ряді випадків алопеція може бути викликана грибковим захворюванням. Найчастіше грибкові захворювання волосистої частини голови проявляються в дитинстві і в період статевого дозрівання, але бувають і у дорослих, як чоловіків, так і жінок.

Втрата волосся може бути пов'язана з ураженням всіма видами грибів роду Trichophyton і Microsporum. Є, зокрема, таке хронічне грибкове захворювання, яке називається фавус, а його збудником є грибок Trihophyton schonleinii. Фавусом уражається в основному волосиста частина голови, але приблизно в 20% випадків - також і нігті.

Візьміть до відома, що грибкові ураження волосся - річ заразна, а тому, якщо у вас з незрозумілої причини стало раптом рідшати волосся, непогано б приділити особливу увагу особистій гігієні. До речі, фавус найлегше підхопити на Півдні, а особливо в тропіках, так як в регіонах з помірним і холодним кліматом він зустрічається значно рідше.

З урахуванням цього, якщо у вас хронічно випадає волосся, і не допомагає призначене лікування і поради лікарів, спробуйте пройти курс протигрибкового лікування, наприклад, Парапротексом, а зовнішньо застосовувати нізорал-шампунь.

2. Поразка нігтів - оніхомікоз. Зрозуміло, що коли нігті жовтіють, товщають і починають кришитися, відразу підозра на грибок. Але якщо нігті просто стають ламкими, то, за традицією, радимо препарати цинку та мінеральні комплекси.

А краще б почати з протигрибкових заходів, хоча б просто змащуючи нігтьові пластинки часниковою олією і приймаючи всередину АС-Zymes. І в будь-якому випадку поприймати вітамін С, тому що завжди причиною поширення грибка є лужне середовище. До речі, якщо у вас в шлунку знижена кислотність, то і всмоктування тих же мінералів погіршиться.

3. Лишай висівкоподібний (різнокольоровий) - захворювання шкіри, яке на курортах ще називають "сонячним грибком". Це псевдогрибкове (ближче до мікробного) захворювання, при якому шкіра набуває вигляду, про який говорять "через сито засмагав".

Збудником є дріжджоподібні грибки, які постійно присутні на людській шкірі. Активізуються вони при збігу обставин, і в основному, в жаркому кліматі. Однак це не означає, що саме ви, навіть якщо рідко буваєте на півдні, не ризикуєте підхопити таку заразу.

Справа в тому, що лишай дуже заразний. Висівкоподібним він названий тому, що викликає лущення шкіри, а лусочки, що відпали, довго зберігають заразність. Якщо людина з лишаєм проїхалася, наприклад, в поїзді, лусочки можуть потрапити на постільну білизну, яка, волею випадку, може дістатися і вам. А якість обробки постільної білизни в поїздах МПС, як відомо, залишає бажати кращого.

Щоб не заразитися, головне - щоб ваша шкіра була здоровою, тобто, зберігала кислу реакцію. Якщо вона у вас лужна, то і лишаю не треба, будь-який грибок почне до вас чіплятися. Бувають також нещасні люди, які від народження мають лужну шкіру. Але в основному, у здорових людей, які правильно розуміють особисту гігієну, шкіра добре протистоїть грибковим інфекціям.

При будь-якому шкірному грибковому захворюванні перша справа - це застосовувати кислі мила, гелі та шампуні (pH = 5,5). Можна навіть протирати шкіру кислими розчинами (яблучним або столовим оцтом). З біодобавок слід приймати:

1. Для нормалізації функції шкіри - Mega B Complex, Omega 3.

2. Протигрибкові засоби - ParaProteX, Noni Juice, Garlic Max, АС-Zymes.

3. Для нормалізації pH організму - C 1000 Plus, C 300 Plus.

Парапротекс - це найбільш універсальний протипаразитний препарат. Якщо ви будуєте протипаразитарне лікування на Парапротексі, то що там лежало в основі інфекції - грибки, бактерії, найпростіші чи віруси, - практично вже не має значення.

Ця стаття має інформаційний характер, вона не заміняє відвідування лікаря або іншого спеціаліста.